середу, 27 березня 2019 р.




















Сценарій  свята



Тема:   Найріднішій, найдорожчій у світі присвячуємо

 Мета: Виховувати у школярів почуття любові до найріднішої у світі людини
   Запропонований сценарій свята створено з метою поділитися досвідом з колегами щодо  виховання у школярів почуття патріотизму, любові до матері.
Ведучий.  Шановні гості нашого свята! Дорогі наші матері!  Ми, учні 7 класу, сердечно вітаємо вас з наступаючим святом 8 Березня, святом весни, надії, радості, щастя.  Бажаємо вам довгих років життя, здоров’я, достатку, любові та злагоди в сімї, радості від нас,  ваших дітей.
Учень.      Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
                   Степом котиться диво – луна.
                   Це -  моя Україна, це – моя Батьківщина,
                   Що, як мама, як тато – одна.
                   Мій отчий дім! Ти дав усе мені.
                   Моя Вкраїна піснею багата,
                   Ввійшла у серце співом голосним,
                  Як та любов, яку дарує мати.
(Звучить пісня «Родина, родина від батька до сина…).
Учениця.   Ми до мам сказати хочем слово
                      І привітати хочем від душі,
                      Подарувати пісню вам чудову,
                      Найкращі розказати вам вірші.
Ведуча.      Ой маю я три матері, та всі три хороші.
                      Три матері, три квітоньки, як краснії рожі.
                      Перша мати - ленорочка,  як лілея біла,
                       З дитяточком немовлятком -
                                                                         Пречистая Діва.
                     Друга мати - це найкраща в світі Україна.
                     Третя мати - слів замало про неї сказати,
                      Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати!
Ведучий.  Матір-Богородиця, матір - Україна!  Це дві святих матері, чиїми дітьми є ми всі. Бо чи є хтось, хто не звертав своєї молитви до Пречистої Матері? І чи є хтось серед нас, хто посмів би відректись від того,що він - син  України? Бо де б ми не були, куди б не заносила нас доля, те, що ми українці - не зміниться.
                    
Ведуча.  Мати,мама, матуся! Одне слово, а як багато значить для нас! Скільки в ньому ніжності, ласки, доброти. Немає друга ближчого і ріднішого, ніж мама. Всі наші радості й печалі, мрії і прагнення разом з нею, бо все розуміє ніжне материнське серце.
Учень.         Ти всіх святіша, ненька!
                      Моя ти, квіточко біленька,
                      Моя любове, де причал
                      Знайшли і радість, і печаль,
                       Моя миленька, неозора,
                       Моя і втіха, і опора,
                       Моя весела і сумна,
                       Моя небесна і земна.
Ведучий. Мама…  Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина.  Мама… Це слово,яке найчастіше повторює людина у хвилину страждання і горя. І кожен несе в серці любов. Кожен каже: «Найкраща мама - моя мама».
   Мама! Яке то слово! Найрідніше, наймиліше, найперше.
             Учениця . Із ним веселіше нам жити,
                                Бо матір’ю в ріднім краю
                                Назвали дорослі  і діти
                                Вітчизну єдину свою.
                                Як добре нам жити і знати,
                                І вірити, друзі, весь час,
                                Що кращого слова, як «мати»,
                                Немає у світі у нас.
Ведучий.               Можна в світі чимало зробити:
                               Перетворити зиму на літо,
                               Можна моря й океани здолати,
                               Гору найвищу штурмом узяти.
Ведуча.                    Можна пройти крізь пустелі  та  хащі,
                                 Тільки без мами не можна нізащо.
                                 Бо найдорожче стоїть за словами:
                                 «В світі усе починається з мами».
        
Ведучий. Мама! Вимовляєш це  рідне до болю слово і в ньому чується і переливчаста пісня жайворонка, і печальне «курли журавлів», дзвінке дзюркотіння весняного струмочка, і жовті пасма останнього падолисту…
                     О, мамо, мелодіями молодієш!
                     Надійно торкатись твого плеча,
                     Вже скільки ти вдіяла, скільки ще вдієш,
                     Ти гідна пісень. І пісні звучать.
     (Звучить пісня)
Ведуча. Для вас, дорогі мами, ми підготували сценку  «Домашній твір».
         Автор. Вітько - бідак страждає так,
                       Аж  дригає ногами!
                        Він за столом, він пише твір
                        «Я помагаю мамі».
                         Старанно олівець гризе
                        Та супить брови грізно,
                         Але нічого – хоч умри –
                         До голови не лізе…
                         Та ось тихесенько зайшла
                         В його кімнату мама.
Мама.  Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син.  Ідея!
Автор.  Вигукнув синок.
Син  (пише) Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросить мама.
Автор. Хвилин за десять мама знов з’являється у дверях.
Мама.  Вітюнь ,картопельки  начисть, а я зварю вечерю.
Син. Сама  начисть!
Автор. Кричить Вітько. Та так, що ледь не лопне.
Син. Я твір пишу! Я- зайнятий! Сама  начисть  картоплі!
Автор. Виходить мама, а син писати знов сідає.
Син. (пише). Я мамі  сам варю обід, вечерю та сніданок.
Автор. Радіє син.
Син. Не твір, а люкс! Оцінка  буде гарна!
Автор. І геть не думає про те, що він радіє марно…
Учень.  Мама люба, мамо мила,
              Звідки в тебе стільки сили,
               Щоб усіх нас доглядати.
               Одягати ,годувати?
              Приголубити? Навчити?
              Як  посваримось- мирити?
              Ще й співаєш нам пісень,
              Як та пташка, цілий день!
              Казку  ввечері розкажеш
               А сама не скоро ляжеш,
              Ще помиєш, прибереш…
              Звідки сили ти береш?
(Звучить пісня)
( Конкурс – пісенний. Яка команда згадає  найбільше пісень про маму або зі словом мама).
( Конкурс - кулінарний  Яка команда швидше приготує для мами салат).
Ведучий.          Від тебе все: і хліб, і весен перший цвіт,
                            І світлий обрій, і криниця чиста,
                             І серця жар, і мій стрімкий  політ,
                             І за селом стежина серед жита.
Ведуча.              Від тебе все:  любов і радість визнання.
                             І пристрасть ласки, і вдячна щедрість долі.
                             На тебе я рівняюся щодня,
                             Радію і милуюся доволі.
Ведучий. А тепер  слово про професії наших матерів. (Виступи мам.)
             На жаль, не всі працюють за фахом. Серед учителів  одна мама працює в школі. Давайте послухаємо розповідь про неї  доньки.
                    Мама - вчителька
               Мама - вчителька Щаслива!
               Всі так заздрили мені,
               Коли з мамою я вранці
               Йшла до школи в будні дні.
               Та яке там щастя? Звідки?
                Все не так, як у людей.
                 І не заздрити - жаліти
                Треба вчительських дітей.
                Спробуй в класі ворухнутись
                Чи з уроку утекти,
                 Не дай, Боже, запізнитись-
                Знають враз усе батьки.
                То не так ти одягнулась,
                «Де ж це совість твоя й стид?» -
                 Чую майже щохвилини,-
                Ти ж учительська дитина!
                     Ну хіба не геноцид?
                     Ввечері лягаю спати,
                      Прошу казку розказати,
                     Як всім дітям перед сном.
                     Де там!  Мама за столом
                     Пише, пише, щось листає
                     І на мене не зважає,
                     А що скаже - я й так знаю:
                     «Плани тільки допишу і
                     Контрольні перевірю,
                     Все, що хочеш, розкажу».
                     Тільки я уже не вірю.
                     Мовчки в ліжко я лягаю,
                     Покручусь і  засинаю.
                     А вві сні мама бачиться мені
                     Лікарем, кондитером -
                     Тільки не учителем!
Ведуча. І знову для вас, дорогі  мами, лунає пісня. ( Пісня).
Ведучий.  А тепер гра  «Впізнай свою дитину».  Діти стають у коло, мама заплющує очі і по руках шукає свою доньку чи сина.
Ведуча.  Наступна гра «Чи знаєш ти свою маму?»  Ведучий задає запитання, а мама і дитина одночасно пишуть відповіді на аркуші паперу і показують усім.
1.Яке було у мами дівоче прізвище?
2. Яка  у мами мрія?
3.Улюблений співак чи співачка.
4.Яку роботу любить виконувати найбільше?
5.Яка страва вдається їй найкраще?
6.Що найчастіше говорить мама, переглядаючи щоденник?
Ведучий. Вашій увазі, дорогі мами, пропонуємо сценку «Невдала контрольна».
Розмовляють дід з бабою.
Баба.  А ти пам’ятаєш, діду,як ми з тобою познайомилися?
Дід. Ну да… Хіба таке забудеш?
Баба. А розкажи, як це було.
Дід. Навіщо? Ти ж сама знаєш.
Баба. Ну розкажи. Хочу  згадати приємне.
Дід. Теж мені приємне. Що там згадувати?
Баба. Ну, діду, невже ти забув?
Дід. Ну добре, добре, причепилася. Одного разу, ще  в сьомому класі, я переписав у тебе контрольну роботу. І після того між нами розпочалася дружба.
Баба. Як романтично! Ти задоволений?
Дід.  Ех! Краще б я двійку тоді з алгебри отримав.
Учень.              Мама! Найдорожче слово в світі,
                           Де б не був ти і що не робив.
                           Та вона твій шлях завжди освітить.
                           Ніжним серцем, відданим тобі.
                           В дні сумні, в дні на щастя щедрі
                           Мама буде у житті твоїм.
                           Тож живи, як мама, щиро й чесно.
                            І як мама, лиш добро твори.
( Звучить пісня).
Учень.             У мене найкраща на світі матуся,
                         За неї до тебе, Пречиста, молюся.
                         Молюся устами, молюся серденьком,
                         До тебе, небесна Ісусова ненько.
                         Благаю у тебе дрібними словами
                            Опіки та ласки для любої мами.
                             Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
                             Щоб дні  її минали без смутку, без болю.
Учениця.             Рятуй  від недуги матусеньку милу,
                             Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
                             Щоб вивела діток у світ той, у люди,
                             Щоб ними раділа, пишалась усюди,
                             За це я складаю  в молитві долоні
                             До тебе, Царице, на сонячнім троні.
                             Молюся устами, молюся серденьком
                             До тебе, небесна Ісусова ненько.
Ведуча. Пройдуть роки. Ми виростемо і розлетимося із рідного гнізда. Та де б ми не були, завжди пам’ятатимемо про те місце, де народилися, виросли, про найдорожчу людину, яка чекає нас вдень і вночі - рідну матір свою.
( «Материнська пісня». Муз. О. Білаша, сл. І. Бердника)
Ведучий.             Вертаючись з віддалених країв,
                             Після тривожних мандрів і розлуки.
                             Цілуйте руки ваших матерів,
                             Натруджені, ласкаві й ніжні руки.
                             Ніщо не вічне – вічні  матері!
                             Уже й тоді, як нікому стрічати,
                             Допоки сонце сяє нам вгорі
                             У кожного живе у серці мати.
Вчитель.  Ось і закінчується наше свято. Щиро дякую всім. Хочеться, щоб ви, діти, любили своїх матерів, як говорили сьогодні у віршах. І пам’ятайте, що тільки ласкавими словами, сумлінною працею, доброю поведінкою, успіхами у навчанні ви зможете довести цю любов.
           Дорогі мами! Ми дуже раді, що ви прийшли на наше свято. Особисто від себе вітаю жіноцтво зі святом весни. Хай міцніє ваше здоров’я з кожним днем, а роки життя не знають меж. Хай у сім’ях ваших панує щастя і радість, а на роботі – творчий  успіх, натхнення. Хай діти ваші ростуть  здоровими,  щасливими  на  втіху вашу  і на  славу людську.
( Звучить пісня)