Проблемна тема «Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури» 

Як відомо із відгуків українських випускників та їхніх батьків, знань, отриманих під час навчання в школі, достатньо. Але школа   недостатньо

навчала самостійності, не було можливості самореалізуватися, недостатньо було в навчанні ситуацій практичного спрямування, на яких учні мали змогу «програвати» життєві ситуації, самостійно знаходити вирішення проблем, що виникали ,  учні  не  навчились  упевнено  орієнтуватися  в  інформаційному просторі , відчули недостатність правової культури.

  Тобто, школа  зосереджує  увагу  на формуванні  у  своїх  учнів предметних компетентностей  і  при цьому залишає їх наодинці з життєвими проблемами , недостатньо  працюючи  над формуванням ключових життєвих компетентностей.

    Оскільки   життя   сьогоднішнього   суспільства   є  складним   і багатогранним , щоб  стати  успішною  людиною , учень  має  набути компетентності у різних його сферах : політичній, економічній, духовній, соцільній.

   Державний  стандарт  базової  й  повної  загальної  середньої освіти, Критерії  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  у  системі     загальної середньої  освіти  на  підставі  міжнародних  і  національних   досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:  навчальну,    здоров’я зберігаючу,  соціальну, загальнокультурну, компетентність щодо інформаційних і комунікаційних технологій,  громадянську,  підприємницьку. 

 Компетентність визначається як  загальна здатність, що базується на знаннях,  досвіді ,  цінностях ,  здібностях ,  набутих  завдяки      навчанню .

   Ключові  компетентності  реалізуються  в  прагненні  й  здатності  до

раціональної  продуктивної,  творчої діяльності  і  досягаються   в  процесі навчання  через  усі,  без винятку,  предмети  й  виховні  заходи.

Мета досвіду

Удосконалювати професійні знання  щодо впровадження інтерактивних методів на уроках української мови та літератури з метою створення найбільш оптимальних умов для формування комунікативної компетентності та  розвитку творчих здібностей учнів.

Ідея досвіду

      Зменшити  прірву між потрібними для життя знаннями  мови і літератури і тими, що подаються школою, щоб якнайбільше забезпечити необхідність отриманих знань для майбутнього життя учнів

                                                         Завдання

       Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного випускника школи, ставлю перед собою завдання: систематизувати знання щодо можливостей впровадження інтерактивних методів на уроках української мови та літератури; удосконалювати вміння проводити уроки з використанням інтерактивних технологій навчання; набувати власного досвіду щодо можливостей використання інтерактивних технологій  на уроках української мови та літератури; розробляти плани-конспекти уроків  та виховних заходів, спрямованих на розвиток комунікативної компетентності учнів; формувати установки щодо ціннісного ставлення до особистості учня;  допомогти учнівській молоді у життєвому самовизначенні, самореалізації  згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції української держави  в європейський простір; формувати  комунікативно компетентну особистість, що володіє знаннями української мови і літератури; формувати потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; виховувати свідому особистість із громадянською позицією, здатну до толерантності у спілкуванні, готову до професійного самовизначення.

  На сучасному  етапі  вітчизняні  та  зарубіжні  науковці   оперують поняттями  „компетентність”  та  „компетенція” , але усталеного погляду на ці явища в науці поки що немає.

 Багато вчених  розмежовують   поняття  "компетенція" і "компетентність" , наголошуючи,  що  перше  являє  собою  набір     певних знань,  умінь,  навичок,  оцінних ставлень особистості та її досвіду, а поняття "компетентність"  є  ширшим  і  означає  володіння  (  рівень володіння      - високий, середній, низький)  компетенцією  чи    компетенціями.

У    своїй     роботі    користуюся  досвідом  О. Пометун,   А.  Фасолі,            Т. Смагіної,   які радять застосовувати поняття ключова компетентність, предметна компетентність.

   Працюючи  над  формуванням    ключових,  мовних  і       літературних компетентностей   учнів,  допомагаю  їм  сформувати  вміння , необхідні  для сучасного життя.

  Найефективнішими технологіями навчання для формування основних груп  компетентностей  на  уроках  української  мови  та  літератури     є інтерактивні технології: метод проектів, мозковий штурм, колективна творча робота, робота у групах і парах, ситуативні ігри, сюжетно-рольові ігри, навчальні ігри, інсценізації, метод інтерв’ю.

Зазначені  технології  ставлять  дитину в позицію творця,  а  не виконавця чужої волі.

Психологія компетентнісно орієнтованого навчання спрямована на те, як допомогти  дитині пізнати  себе  (самопізнання),  як оцінювати    себе (самооцінка),  як   навчитися  самоаналізу  ( рефлексія )   , скласти життєву програму ,   проект ( самопроектування ) ,  і ,    звичайно,     як планувати, організовувати  діяльність  задля  досягнення  мети  життя ,  як здійснювати відповідальний  життєвий вибір.

Отже ,  основою  розвитку  життєвих  компетентностей повинні бути такі технології   навчання , які  б забезпечували  пізнавальну     активність    та самостійність учнів ,  сприяли  б  формуванню  навичок  застосовувати набуті знання.

 Інтерактивні технології   саме і є такими.   Їх  суть  і  полягає  в  тому, що навчання  відбувається  шляхом  взаємодії   учасників  навчально - виховного процесу.   Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.

   Успіх  навчання   і   виховання    залежить   від    того ,     які      методи використовуватиме  педагог, аби  донести  до  дітей  зміст предмета „Українська  мова і  література ”, визначений програмою, та сформувати у них необхідні вміння і навички.

Шляхи формування компетентностей  :  

 Методи навчання: активні та   інтерактивні.

 Форми організації  навчальної діяльності:   групові, парні, індивідуальні, колективні.

  У наш час , коли  дидактична функція вчителя не в передаванні  знань, а у формуванні  навичок  здобувати  їх,  процес навчання – це не автоматичне вкладання програмового матеріалу в голову учня.  Завдання  педагога в тому, щоб  підвести  до дверей ,  дати   ключ  і навчити  учня  користуватись   цим інструментом.«Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання».

Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів,  що лягли  в основу  викладання предмета ,  залучаючи їх до спільної діяльності,  готую школярів до життя в суспільстві,  виробляю  в них здатність до пізнання світу й самого себе, до творчої праці ,  до взаємодії з іншими людьми.

Щоб  досягти  результатів  у цьому  важливому  питанні,    проводжу уроки - конференції, уроки - семінари, уроки – диспути, уроки-ділові  ігри,  уроки-казки . Такі  уроки   мобілізують пам´ять дітей , якій властива  особлива  міцність, мобільність  і   швидкість формування.     В  ігрових ситуаціях дитина почувається вільно, вона не скута досвідом , знаннями , не  обмежена  якимись  заборонами.    Навчальні ігри допомагають  запалити  вогники  думки,  які ,  за словами Сухомлинського, стимулюють рухливість розумових процесів: «Запалюється вогник  – і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання і є поштовхом, який прискорює розумові процеси».

 Для прикладу,  урок -  ділова  гра у 6 класі на тему : « Загальна характеристика частин мови.  Іменник як частина мови : загальне значення , морфологічні ознаки,  синтаксична роль».

Урок проводиться у вигляді ділової гри, а саме засідання бізнес-клубу на фірмі «Морфологія».  Протягом    уроку  учні  ведуть  ділові  записи відповідно до бізнесового етикету,  знайомляться зі словами бізнес, бізнесмен , конкуренція ,  вчитель розповідає,  що нелегко стати бізнесменом, потрібні  для цього  знання  й  уміння :  правильно  вкладати  свій  капітал, керувати  його збільшенням . Також жоден підприємець не здатний плідно працювати,  не знаючи  мови , без знання мови  не  можна  підтримувати контакти,  вести  облік  виконаної роботи,   оформляти   документи.     Щоб розпочати   підприємницьку діяльність,   учні здобувають  бали, виконуючи різноманітні завдання: аукціон знань, випереджаючі завдання, опрацьовують «морфологічні матеріали» на замовлення фірми (робота з картками в групах), вирішують   непередбачені ситуації,  які часто трапляються у бізнесі, виконують розподільний диктант  з  «ключем»  і  отримують  прислів´я: «Чесне діло роби сміло»,  пояснюють його зміст, працюючи  самостійно  з підручником ,  використовують технологію «Маркування тексту»,  ведуть «Конкуренту боротьбу», виконують розподільно-словниковий диктант, дослідження-пошук, диктант з «ключем» , творче спостереження   з елементами аналізу (робота з текстом) ,  учень виразно читає вірш про відмінки, оскільки бізнесмени  повинні  вміти  виразно , гарно  говорити.

 Як бачимо, урок досить насичений різними завданнями, мета якого: формувати   мовну компетентність( комунікативну, лексичну, орфографічну, орфоепічну , міжпредметну, креативну)  досягнена.   Разом з цим вміння спілкуватися в групі , парі  – соціальна компетентність,  також під час уроку формуються :   підприємницька компетентність ,  здоров´язберігаюча , інформаційна,  загальнокультурна,  саморозвитку й самоосвіти.

 Компетентнісний   підхід   є   системним, однак    провідними психологами доведено ,  що  засобами  рідної  мови ключові компетентності  формуються якнайкраще.  

  На уроках часто використовую самостійну роботу,  вона  вимагає від учнів активного мислення ,  застосування раніше одержаних знань   і  навичок, сприяє глибокому і міцному засвоєнню програмного матеріалу. Якщо учні самостійно  проаналізують  окремі  факти ,  зіставивши  їх  під  керівництвом   вчителя,  пройдуть   шляхом   розсуду   до   висновків, сформулюють правило, то вони засвоять його.

Знання  і  навички, здобуті  зусиллями  власного  розуму,  завжди осмислені, ними учень легко і впевнено оперує в житті.

  Для  ознайомлення    учнів  із  новим   граматичним     матеріалом практикую  різни  види  роботи :  самостійна робота  з  підручником , відпрацювання опрацьованого матеріалу у вигляді діалогу ,  лінгвістичних повідомлень,  аналізу слів,  речень,  спостереження  над мовними явищами, аналіз схем, таблиць , добирання власних прикладів.

Під  час  проведення   уроків  практикую різні методи : « Мозковий штурм », « Мікрофон » (5-6 класи),  методику незакінчених речень, очікувані результати, тестові завдання,  асоціативні диктанти.

Досить складним є процес оволодіння орфографічною компетенцією. Тому у процесі викладання мови використовую різні види вправ : попереджувальний   вибірковий  і словниковий диктанти, самодиктант , графічний диктант,  цифровий диктант,  диктант-переклад.

Такі форми і методи дають можливість самовираження   і учневі , і вчителю, а орієнтація на сучасну методику, інтерактивну,  робить навчальний процес цікавим і ефективним.

 Надзвичайно актуальним й цікавим  є метод проектів,  який також використовую у своїй діяльності  на уроках української мови , літератури та в позакласних заходах. Практикую індивідуальні,  парні та групові  проекти.

Саме груповий проект, на мою думку, сприяє формуванню всього набору  життєвих    компетентностей.   Його застосування  сприяє    розвитку  продуктивних (діяльнісних) , інформаційних, саморозвитку   і  самоосвіти компетентностей.    Проекти  учні  демонструють  на відкритих уроках, виховних  заходах .

   У  своїй  діяльності  прагну   урізноманітнювати  уроки,   робити вивчення мови і літератури цікавим  , пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути  у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".

 У позакласній системі велику увагу  також    приділяю   різним видам роботи: індивідуальним, груповим, колективним.

 На позакласних заходах продовжую  роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей , усвідомлення традицій  нашого народу.     Компетентності «складно формувати», але без цього якісна шкільна освіта у XXI столітті неможлива.

Методичний арсенал на уроках української мови

Методи формування інформаційної компетентності

·пошук і систематизація інформації з різних джерел

· завдання, пов’язані з інтерпретацією, аналізом, узагальненням зібраної інформації ·підготовка творів різних жанрів, повідомлень, доповідей та ін.

Методи формування усної комунікативної компетентності

· навчальні діалоги (імітації)

· рольові та ділові ігри

· доповіді

· повідомлення

· обговорення

 · дискусії

· виступи в дискусіях і захистах проектів у ролі опонента

Методи формування писемної комунікативної компетентності

· рольові й ділові ігри (у ролі того, хто пише, й того, хто читає)

· підготовка заміток, нарисів, інтерв’ю, статей, інших текстів для ЗМІ

з урахуванням цільової аудиторії

 · навчальні проекти, які потребують проведення опитування, бесід, інтерв’ю